Що таке самооцінка: як вона формується і впливає на наше життя

Самооцінка — це уявлення людини про власну цінність, здатності й місце в суспільстві. Вона є важливою частиною психічного здоров’я, формує поведінку та визначає якість життя. Кожен із нас має свою оцінку себе, але вона не завжди відповідає реальності. Часом вона занижена, іноді — завищена, і саме від балансу залежить гармонія особистості.

Самооцінка – це: простими словами

Під терміном «самооцінка» мають на увазі думку людини про себе, яка формується на основі минулого досвіду, соціального оточення, власних досягнень або невдач. Самооцінка може змінюватися протягом життя й залежить від багатьох чинників: виховання, шкільного середовища, роботи, взаємин.

Якою буває самооцінка: основні види

Самооцінка буває трьох основних типів, які впливають на поведінку та самоусвідомлення.

• Адекватна самооцінка: людина тверезо оцінює себе, розуміє свої сильні й слабкі сторони, здатна вчитися на помилках.
• Занижена самооцінка: це сприйняття себе гіршим, ніж є насправді, недовіра до власних рішень, постійне самознищення.
• Завищена самооцінка: переконання у власній винятковості, ігнорування чужих думок, завищені очікування до себе й оточення.

Ці типи можуть варіюватися в різних сферах життя — професійній, особистій, соціальній.

Низька самооцінка: як її розпізнати

Люди з низькою самооцінкою часто сумніваються в собі, уникають нових викликів, бояться помилок. Вони можуть:

• часто перепрошувати навіть без причин;
• знецінювати свої досягнення;
• порівнювати себе з іншими й почуватися гірше;
• відчувати страх бути незрозумілими чи покинутими.

Занижена самооцінка гальмує розвиток

Занижена самооцінка негативно впливає на всі сфери життя. Вона породжує невпевненість, тривожність, емоційне вигорання. Така людина боїться відстоювати себе, погоджується на менше, ніж заслуговує. Якщо не працювати над собою, це може призвести до депресивних станів або соціальної ізоляції.

Що допоможе вийти з цього стану:

• психотерапія або консультації з психологом;
• робота над внутрішнім діалогом і самоприйняттям;
• ведення щоденника досягнень;
• усвідомлене формування позитивних установок.

Завищена самооцінка: небезпека вседозволеності

З іншого боку, завищена самооцінка теж має ризики. Людина може переоцінювати свої здібності, не визнавати помилок, нав’язувати іншим свою думку. Це призводить до конфліктів, розчарувань, проблем у колективі.

Такі люди часто:

• ігнорують поради або конструктивну критику;
• звинувачують інших у власних невдачах;
• мають нереалістичні очікування від життя.

Хоча людина з завищеною самооцінкою може виглядати впевненою, вона не завжди має під собою міцне підґрунтя. Часто це спроба захиститися від страхів або комплексів.

Самооцінка характеру: як вона формує поведінку

Самооцінка характеру визначає, як ми бачимо себе як особистість. Вона включає:

• відчуття моральності, етичності;
• усвідомлення своїх цінностей і принципів;
• спроможність бути чесним із собою та з іншими.

Формування здорової самооцінки характеру допомагає уникати внутрішніх конфліктів, діяти згідно з переконаннями, а не зовнішнім тиском.

Як розвивати здорову самооцінку

Щоб підтримувати або покращити самооцінку, важливо свідомо працювати над собою. Ось кілька практичних кроків.

1. Визнавайте свої успіхи. Навіть маленькі перемоги — це важливо.
2. Спілкуйтеся з людьми, які вас підтримують. Уникайте токсичних контактів.
3. Вчіться приймати критику. Конструктивна критика — це шлях до зростання.
4. Регулярно займайтеся самоаналізом. Записуйте свої думки, почуття, результати.
5. Ставте реалістичні цілі. І досягайте їх поступово, крок за кроком.

Висновок

Самооцінка — це фундамент, на якому будується ставлення до себе, інших і світу. Адекватна самооцінка дає змогу жити повноцінно, розвиватися та почуватися впевнено. Важливо вчасно помічати дисбаланси, бо як занижена, так і завищена самооцінка здатна негативно впливати на життя. Піклуючись про свій внутрішній світ, ми створюємо міцний фундамент для зовнішнього успіху.